Фонтеколомбо (Fonte Colombo або Fontecolombo)

Трошки історії
Франциск дуже любив Реатинську долину — гори, ліси, вся природа промовляли до нього, а він охоче слухав книгу творінь. Бідняк з Ассізі був гостем монахів бенедиктинців в містечку Фарфа, що знаходиться неподалік Фонтеколомбо. І таким чином він знаходить маленьку капличку, дедиковану Божій Матері, але яку популярно називали каплицею Марії Магдалини. І тут Франциск зустрічається зі своїм Господом, тут поглиблює розуміння Божої волі по відношенні до себе та своїх товаришів.
Сюди Франциск приходить у вересні 1223 року разом з братами Леоном, Боніцієм та кількома іншими, щоб присвятитися посту й молитві. Як в інших подібних місцях, Франциск шукає скелі, а в ній місце, де на самоті перебувати з Богом. Саме тоді Франциск надає остаточний кшталт Уставу, який він хоче дати тим, хто прийшов разом з ним служити Богу. Починав він з кількома “диваками”, які обрали такий дивний, бо незвичайний и небачений до цього стиль життя. Тепер їх близько п'яти тисяч... У 1210 році Франциск представив Папі Інокентію ІІІ перший проект їхнього правила життя — це були цитати з Писання, нічого більше. Кожного року брати збиралися і разом обговорювали своє життя, опрацьовуючи Устав. В 1221 році Генеральний Капітул братів написав перший текст такого Уставу. Франциск хотів показати своє бачення цього братства. Бо воно змінилося, тепер брати були і в Святій Землі, і в Марокко, навіть серед слов'ян. Та Франциск розумів — змінився Орден, та не змінилося Євангеліє, що було основою його життя та життя руху, якому він дав початок. Бо насправді Євангеліє це не просто книга, це не ідея, це — ОСОБА.
Тут, у Фонтеколомбо, Франциск запише своє бачення Ордену, що виражається в Уставі, котрий буде затверджений Папою Гонорієм ІІІ 29 листопада 1223 року, і котрий зобов'язує францисканців до сьогоднішнього дня. Устав, що не походить від Франциска, як це підкреслюють біографи, порівнюючи його з Мойсеєм, а Устав — із заповідями. Тож спочатку один фрагмент про францисканський Орден, а потім про Франциска та Фонтеколомбо.
Окрім цього, Фонтеколомбо це місце, де Франциск переживає свої хвороби, страждання, свою Голгофу. Прекрасна історія про брата вогонь, що мала місце в 1225 році, вже після отримання стигматів, за рік до переходу.


Тома з Еклестон

Розділ XIX

[ФД 2519] 92. Також брат Леон, товариш святого Франциска, сказав брату Петру, міністру провінції Англії, що об’явлення Серафима святому Франциску відбулося тоді, коли той був захоплений спогляданням, і що те видіння було ще більш очевидним від того, що було написано в його біографії; і що багато іншого було йому об’явлено в тому видінні, що він ніколи нікому не розказав. Однак святий Франциск відкрив брату Руфіну, своєму товаришу, що коли побачив ангела ще здалека, то дуже налякався і що ангел його сильно вразив, і сказав йому, що його Орден існуватиме аж до кінця світу, що жоден брат зі злою волею не витриває в ньому довго, що ніхто, хто ненавидить Орден, не житиме довго, і що жоден брат, який кохатиме свій Орден, не матиме поганого кінця.