Франциск і Святе Письмо

ЛИСТ ДО ВСІХ КЛІРИКІВ
ЩОДО ПОШАНИ ТІЛА ГОСПОДНЬОГО

[207/а] ¹ Будьмо уважні, ми всі клірики, щодо великого гріха та незнання, які мають де-котрі у відношенні до пресвятого Тіла й Крові Господа нашого Ісуса Христа та до пресвятих імен й до Його записаних слів, які освячують Тіло.
² Знаємо, що не може бути Тіла, якщо спочатку не буде освячене словом.
(Мабуть, Франциск має на увазі слова консекрації, тобто слова Ісуса про встановлення Пресвятої Євхаристії, котрі повторює священик підчас Меси. За часів Франциска ці слова була поміщені на табличках, що стояли на вівтарі. Крім того, Франциск пише слово "освячувати", що часто вживалось у тому часі; термін "консекрувати" почалось вживати пізніше схоластиками).
³ Бо нічого не маємо і не бачимо тілесно в цьому світі зі самого Найвищого, як тільки Тіло і Кров, імена і слова, через які ми були створені і відкуплені "зі смерті до життя" (1 Йо 3, 14).

[208/а] ⁴ Всі ті, пізніше, хто подає так святі містерії, нехай вважають в собі, особливо хто їх подає незаконно, як гідні жалості чаші, корпорали та скатертини, на яких звершується жертва Його Тіла й Крові. ⁵ І багатьма поміщується і залишається в місцях непристойних, переноситься без ніякої пошани і отримується без належної диспозиції і подається іншим без розсуду.

[209/а] ⁶ Також імена та слова Його написані подекуди бувають розтоптувані, ⁷ бо "людина тілесна не розуміє діл Божих" (1 Кор 2, 14).
⁸ Не повинні ми почуватись доторкнені жалем із-за цього всього, з хвилини, коли сам благочестивий Господь віддається в наші руки і ми маємо Його до нашої диспозиції та причащаємось кожного дня? ⁹ Чи може не знаємо, що ми повинні прийти в Його руки?
(Алюзія до: Horrendum est incidere in manum Dei viventis - Євр 10, 31).
¹⁰ Нуже, з цих всіх речей та інших, відразу й зі стійкістю поправляймося; ¹¹ і де знайдемо пресвяте Тіло Господа нашого Ісуса Христа поміщене і залишене в незаконний спосіб, нехай буде забране звідти і покладене і бережене в дорогоцінному місці.
¹² Так само, де б не були знайдені імена і записані слова Господа в невідповідних місцях, нехай будуть зібрані і повинні бути поміщені в пристойному місці.
¹³ Цих речей повинні дотримуватись аж до кінця, понад будь-яку іншу річ, всі клірики. ¹⁴ І ті, хто не зроблять цього, нехай знають, що будуть "давати відповідь" перед Господом нашим Ісусом Христом "судного дня" (пор. Мт 12, 36).
¹⁵ І ті, хто зробить копії цього листа, щоб він був краще дотримуваний, нехай знають, що будуть благословенні Господом Богом.

ЛИСТ ДО ВСЬОГО ОРДЕНУ

IV.
Про шанування Святого Писання

[224] ³⁴ І так як той, хто від Бога, слухає слова Божі (пор. Йо 8, 47), тож ми, котрі в особливий спосіб делеговані до божественних богослужінь, повинні не тільки слухати і практикувати те, що Бог каже, але також, для закорінення в нас високість нашого Сотворителя і нашу підданість Йому, берегти святі начиння та літургійні книги, що завіряють Його святі слова.
[225] ³⁵ Отож застерігаю всіх моїх братів і заохочую їх в Христі, щоб, де б не знайшли божественні писані слова, як можуть, нехай їх шанують ³⁶ і, наскільки це залежить від них, якщо вони недобре зберігаються чи лежать невідповідно розпорошені в якомусь місці, нехай їх зберуть і їх покладуть у відповідному місці, віддаючи честь в Його словах самому Господу, що їх промовив (пор. 3 Цар 2, 4). ³⁷ Бо багато речей освячуються (пор. 1 Тим 4, 5) через слова Бога і на підставі слів Христа звершується таїнство вівтаря.

ПЕРШИЙ ЛИСТ КУСТОДАМ

[242] ⁵ Також твори, що заключають імена та слова Господні, якщо знайдуться в невідповідних місцях, нехай будуть зібрані і поміщені в гідному місці.

[252] ² Я задоволений, що ти навчаєш святої теології братів, тільки щоб, займаючись цим, не було погашено духа молитви та побожності, як написано в Уставі.
(IV Латеранський Собор вказував на єпископів як на тих, кому належить право проповідувати і навчати теології. Ці права могли також бути уділені тим, хто мав відповідні якості для їх доброго виконання. Мабуть, саме тому Франциск називає Антонія "єпископом". Брат Антоній, до якого звертається святий, це святий Антоній з Падуї (точніше, він з Лісабону, але традиційно його називають падуанським) - видатний проповідник та теолог).

Далі ===>