Середнє

Конвент та костьол св. Антонія

За згодою Апостольського Адміністратора і Нунція України, архієпископа Антоніо Франко, 9 вересня 1995 року затверджено на Закарпатті, в Середньому, новий конвент францисканської Провінції. Від 1987 року душпастирством опікується о.Казимір Жарковський, котрий являється генеральним вікарієм для словаків на Закарпатті. Державною мовою, звичайно, є українська, але літургічною мовою являється мова словацька. Парафія в Середньому, налічує близько 600 вірних, має великий костьол, побудований у ХV столітті. 1994 року побудовано конвент, до якого, після його затвердження в 1995 році, приїхав о.Володимир Свідерський. На даний час в монастирі працюють четверо францисканців. Отці виїжджають з душпастирською допомогою до сусідніх місцевостей: Глибокого, Клечанова, Анталовців, а також до Мукачева та Ужгорода.

Збараж

Костьол св. Антонія та св. Юрія

Братів Менших до Збаража привів 1627 року князь Юрій Збаразький. Він збудував їм дерев’яний конвент і розпочав будівництво костьолу та мурованого монастиря. Після нього цією справою опікувався князь Януш Корибут Вишньовецький зі своєю дружиною Євгенією. 1637 року князівна Вишньовецька за власні кошти повністю оздобила конвент. Під час козацьких воєн (1648 – 1649 рр.) він був надто зруйнований, а 6 священиків і один брат загинули. Ще одна трагедія сталася 1675 року. На цей раз турки спалили конвент та замордували трьох братів. Тільки 1723 року, завдяки щедрості Юзефа Потоцького та його сина Станіслава, воєводи київського, Брати Менші побудували великий мурований конвент і костьол св. Антонія та св. Юрія. Його було посвячено 2 серпня 1755 року єпископом луцьким Антонієм Еразмом Волловичем.

Збаразький конвент до 1785 року був одним з найважливіших в Руській Провінції. Тут відбувалися навчання з філософії та проводилися капітули Провінції. Від 1768 року існував при конвенті шпиталь – притулок для вбогих та хворих, а від 1777 року – парафіяльна школа та латинська гімназія. Брати Менші часто отримували подяки від львівських архиєпископів та державної влади за душпастирство та культурно-освітню працю. В 1923 році гімназія отримала державні права.

Конвент був дуже зруйнований під час польсько – української війни 1918 – 1919 рр. За часів комуністичної влади брати були змушені виїхати зі Збаража, а конвент за ці роки цілком було зруйновано.

Францисканці повернулися до Збаражу 1990 року. Нині костьол та конвент потребують грунтовного ремонту. В місті залишилося небагато католиків, а відбудова сакрального архітектурного об’єкту потребує значних коштів. На початку в парафії працювали о.Отто Пєжхала, а також о.Пасхалів Нємченко, о.Віргіліуш Пустковскі, о.Максиміліан Жидовський. На даний час богослужіння проводяться в костьолі, а парафія налічує близько 70 віруючих.

На початку серпня 1997 року за невідомих обставин згорів дах конвенту. З цієї причини брати змушені були перейти жити в інше місце. Душпастирською опікою брати оточують також католиків у Шидлівцях та Сидорові.

Житомир

Конвент та костьол св. Йоана з Дуклі

Конвент у Житомирі являється резиденцією новоутвореної Провінції св. Архангела Михаїла. 1761 року польський король Станіслав Август ІІ надав привілей Меншим Братам на заснування конвенту у Житомирі. Після цього житомирський староста Ян Каєтан Іліньський передав братам частину землі у тодішньому передмісті Житомира. Брати францисканського Ордену збудували там конвент. 1803 року брати відкрили при конвенті початкову школу. А в 1820 році у Житомирі сталася велика пожежа, внаслідок якої були знищені і будови братів. Мурований конвент відбудували швидко. А під каплицю було відведено рефекторіум (їдальню). Костьол було відбудовано 1842 року. Його освятив єпископ Мартин Крижанівський і надав йому титул бл. Йоана з Дуклі. 1844 року вийшов наказ Духовної Колегії в Петербурзі про передачу конвенту луцько-житомирській єпархії.

Через 150 років, а саме 17 травня 1992 року, Менші Брати повернулися до Житомира. Житомирський єпископ Ян Пурвінський передав їм у власність костьол під покровительством св. Йоана з Дуклі, в якому декілька років до цього працювали отці Паллотини.

Місто Житомир налічує більше 300 тис. мешканців, з них католиків близько 5 тис. чоловік. В місті є чотири парафії. Щонеділі до костьолу францисканців приходить близько 2 тис. вірних. Богослужіння відправляються українською, польською та російською мовами.

Завдяки намаганням першого настоятеля монастиря о.Елізеуша Гринька, військкомат, який займав приміщення конвенту, віддав його частину. В ній проведено капітальний ремонт. Побудовано також третій поверх. Крім конвенту відновлювали також і сам костьол. Костьол було посвячено житомирським єпископом Яном Пурвінським 25 жовтня 1997 року.

При костьолі є багато міністрантів, Францисканський Орден Світських, Коло Живого Розарію, Коло Біблійне. Уроками релігії охоплено всі вікові категорії вірних. При парафії створено чотири хори - дитячий хор "Мрія", молодіжний хор "Джерело", хор дорослих "Magnificat" та екуменічний хор. Дитячий та молодіжний хори, дякуючи праці диригентів Наталії Григор’євої і Лєни Лєвант та старанням о.Доброслава Копистеринського, записали касети з релігійними піснями на українській, російській та польскій мовах. Касети можна придбати при конвенті чи замовляючи поштою.