Ґреччо (Greccio)

Друге житіє Томи з Челяно

Глава ХХХI
Приготована трапеза в Ґреччо в день Пасхи: Франциск приходить як паломник, наслідуючи приклад Христа

[ФД 647] 61.В день Пасхи [Інші біографи говорять про свято Різдва. Належить знати, що в той час Різдво теж називали “Pascha Nativitatis”, тому більш правдоподібно, що мається на увазі саме свято Різдва Господнього], в пустельні Ґреччо, брати приготували трапезу більш ретельно, ніж зазвичай, з білими скатертинами і склянками зі шкла. Також і Отець сходить вниз із келії, щоб поїсти, і бачить трапезу, припідняту над землею і приготувану з непотрібною витонченостю. Але якщо трапеза сміється, він не посміхається зовсім.
Таємно і повільно відступає назад, одягає капелюх якогось бідняка, присутнього в той час, і з палицею в руці виходить назовні. І біля дверей чекає, коли брати почнуть їсти, тому що вони зазвичай не чекали на нього, коли він не приходив на умовлений сигнал.
Вони тільки-но розпочали, як той справжній бідний починає кричати від дверей: "Заради любові Господа Бога, подайте милостиню цьому бідному і хворому паломнику". "Заходь сюди, ти, заради любові Того, кого ти назвав", - відповідають йому брати. Відразу входить і предстає перед сотрапезниками. Яке здивування повинен був викликати паломник в тих зручних громадянах!
Дають йому, на його прохання, миску, і він, всівшись сам на землю, ставить її в попіл. "Ось тепер, - каже - я сиджу, як менший брат!» А до братів: "Приклади убогості Сина Божого повинні стимулювати нас більше, ніж інших ченців. Я побачив трапезу, приготовлену з витонченістю, і подумав, що це не трапеза бідних, які ходять від дверей до дверей".
Результат цього показує, що Франциск був схожий на того Паломника, котрий в той день був сам в Єрусалимі, і все ж своїми словами вчинив палаючим серце учнів.


Глава ХХХІV
Що з ним сталося однієї ночі із-за подушки з пір'я

[ФД 650] 64. Так як ми вже згадували про ліжка, на думку спадає ще один епізод, який може бути корисно пригадати.
Відколи, навернувшись до Христа, добровільно забув земні речі, святий не хотів більше лягати на матрац, ані мати під головою подушку з пір'я. Ні хвороби, ні гостинність, запропонувані йому іншими, не могли здолати цей бар'єр суворості.
Однак йому трапилося в пустельні Ґреччо, що, хворіючи на очі довше, ніж звичайно, був змушений проти своєї волі користатися з простенької подушки. В першу ж ніч на світанку, святий кличе товариша й каже йому: "Брате, я не міг спати цієї ночі, ані навіть стояти, щоб молитися. Мені хитається голова, згинаються коліна і відчуваю себе погано по всьому тілу, як ніби я їв хліб з блекоти. Думаю, - додав він, - що в цій подушці у мене під головою є диявол. Забери її геть, я не хочу більше мати диявола під головою".
Брат старається потішити Отця, що продовжує тихо скаржитися, і схоплює на лету подушку, яку йому кинули, щоб забрати її. Він вже виходив, коли раптом втрачає слово і його охоплює такий жах та скований таким чином, що не може зрушити з місця, ані навіть трошки рухнути руками.
Незабаром його покликав святий, що це зауважив: таким чином був звільнений і, повернувшись назад, розповів те, що з ним сталося. “Вчора ввечорі, - сказав йому святий, - під час коли молитви комплети, я зрозумів з усією ясністю, щоб до моєї келії підходив диявол”. І додав: “Наш ворог дуже хитрий та має тонкий розум: не маючи змоги шкодити в душі, він подає привід незадоволення принаймні тілу”.
Нехай добре вважають ті, що розкладають подушки з кожного боку, аби спочивати на м'якому, куди б вони не обернулися. Диявол охоче слідує за великим багатством, любить бути близько дорогих ліжок, особливо коли до цього не змушені необхідністю та заборонює сповідуваний ідеал.
І навпаки, древній змій втікає людини, оголеної зі всього, як тому, що нехтує товариством убогого, як і тому, що боїться висоти убогості. Якщо брат роздумуватиме, що під пір'ям знаходиться диявол, то його голова буде задоволена соломою.

· На початок · Міста · Ілюстрації ·