мова сайту U A

бл.Йоан Дунс Шкот (Шотландець)

Стислий виклад богословської думки
блаженного Йоана Дунса Шкота (Шотландця)


Для Йоана Дунса богослів'я не є чистою спекулятивною наукою, але наукою практичною, тобто вона не має за ціль дати знання самі по собі чи провадити до оглядання правди, але навчає для практики, для вчинків, для правильного керування життям.

Богослів'я - це наука про Бога, Який являється фундаментом та рацією нашої діяльності. Початкове пізнання Бога - "нескінченного буття і первопричини всього" - повинно належати філософії, але історія каже нам, що справжню ідею Бога ми отримуємо з Об'явлення і що філософи, навіть найбільші, такі як Платон чи Арістотель, що не знали цієї правди, не пізнали теж істинного Бога, в той час як християнські філософи дізналися зі Святого Писання, що Богом живим є "Той, хто є".

На думку Дунса, причиною ігноранції язичницьких філософів є безсумнівно притьмарення інтелекту, спричинене первородним гріхом. І дійсно: це саме дякуючи Об'явленню ми дізналися, що Бог зі своєї істоти є Буттям, Сущим і що цей живий Бог є любов"ю.

Виходячи з цих принципів, богослов чи християнський філософ будує свою теодицею Нескінченного Сущого на підставі того, що наш інтелект відкритий на нескінченність і може переходити від наслідку до причини, від сущого скінченного до сущого нескінченного; також дякуючи однозначності "буття", бо на цій підставі кожне поняття, здобуте в скінченному світі, зберігає свою вартість також у відношенні до Нескінченного, беручи під увагу, однак, перехід від скінченності до нескінченності. Таким чином наші поняття буття, інтелекту, волі, мудрості, справедливості, краси і тд., піднесені до нескінченності та очищені з всілякої недосконалості, можуть дати нам ідею та знайомість Бога. А коли би поняття буття не було однозначним, - за думкою Йоана, - то наші поняття не мали б жодного відповідника в Нескінченному Бутті і ніщо з Нього ми не могли б пізнати.

Це пізнання є об'єктивним та справжнім дякуючи відкритості нашого інтелекту на нескінченність та дякуючи однозначності "буття, сущого". Але це пізнання абстракційне й поняттєве, пізнання із зовні, не із середини. Це останнє нам доступне тільки через об'явлення, бо саме воно повчило нас, що в одному Богові є три Особи.

Витончений Доктор, як і більшість схоластиків, вважав, що богослів'я не може задовільнитись самим твердженням про існування Святої Трійці, в яке треба вірити. Богослів'я повинно постаратись доказати, що таку тайну віри можливо прийняти; це "віра, що шукає зрозуміння, віра, що прямує до зрозуміння". І Йоан доказує спочатку, що факт існування одного Бога в трьох Особах не заключає в собі суперечності; потім прямує до проникнення в тайну Отця, Сина і Святого Духа, котрі, люблячи один одного нескінченною любов'ю, утворюють таким чином єдину Субстанцію любові, згідно з об'явленням, вираженим св. Йоаном: "Бог є любов'ю".

Об"явлення і досвід показують нам, що окрім Нескінченного Буття існують скінченні буття, крім Творця - творіння. Тому Доктор задає богословське питання щодо рації створення світу. Він не приєднується до традиції Плотіна-Августина: "Добро прямує зі своєї природи до розширення, розповсюдження", бо тоді б діло створення було чимось необхідним, конечним. Він захищає свободний вибір Бога, що створює світ не з необхідності, якби змушений, але з власної волі. Так чому Бог створив усе? Бо просто Він цього бажав і бажав з власної вільної волі.

Але створюючи, Бог діяв за власними законами і за власною природою. Будучи найвищим цілем всього і любов'ю, створював з любові до себе і для власної слави. Створював так, аби отримати від створінь нескінченну любов і нескінченну славу. Це перший привід втілення Слова - Христа, який, в свою чергу, є рацією та ціллю всього створення. Христос буде досконалим славителем, тим, хто нескінченно кохаючи, допровадить до Бога все створіне в досконалому прославленні, в нескінченній славі, подяці і в любові.

Першою рацією втілення не являвся гріх і відкуплення людини, але більша слава Божа, слава, подяка, прославлення і любов, що виказують створіння Творцю. Вони сталися нескінченними і гідними Бога саме через вщеплення створінь в Божого Сина, який став людиною, і через якого все повертається до Бога. Це прекрасна доктрина христоцентризму Йоана Дунса Шкота, зачатки якої знаходимо вже у св. Павла, для якого Христос є Альфою та Омегою, початком та кінцем всього створіння, "первородним цілого створіння", бо все було створене для Нього, а "Христос для Бога".

«

- 1 -

  • Блаженний Дунс Шкот був вірним сином святого Франциска, життям і наукою несучи Добру Новину. "Віра повинна бути розумною", - думка Витонченого Доктора актуальна і сьогодні. На сайті можна прочитати деякі його богословські твори для поглиблення раціонального розуміння окремих правд віри.
  • Історію про засновника Ордену - святого Франциска - читайте в розділі «Особистості».
Блаженний Йоан Дунс Шкот

Блаженний Йоан Дунс Шкот OFM



Система Orphus


· На початок · св. Франциск · св. Клара · св. Йоан з Дуклі · · бл. Йоан Дунс Шкот ·

сайт посвячений 10-й річниці освячення храму в м. Житомирі.

автор і виконавець:
Красічков Владислав

напиши францисканцям -
брат Патрик